Слюсар — робітник, який обробляє метали ручним або механічним інструментом, а також складає, регулює, ремонтує машини та механізми. Існує більше десяти спеціалізацій цієї професії.
Люди навчилися добувати й обробляти метали з давніх-давен. З металу виготовляли знаряддя праці (наприклад, сокири, коси, серпи), засоби захисту (щити, мечі тощо), предмети домашнього вжитку (котли, чашки, тази), прикраси та інші вироби. Протягом багатьох років металеві вироби виготовляли вручну ковалі-реміcники. Пізніше з розвитком ковальського ремесла, появою різних пристроїв, удосконаленням знарядь праці, застосуванням бронзи та заліза праця між ковалями-ремісниками розділилася. Одні ковалі виконували грубіші роботи, наприклад знаряддя праці, речі домашнього вжитку, а другі — дрібніші та тонші предмети.
В XIV—XV ст. виникає нова галузь ковальського виробництва — холодне кування металу, тобто остаточна його обробка без нагрівання, а разом з нею і слюсарне ремесло. Найтиповішими представниками цієї справи були замочники — майстри з виготовлення замків. На початку XVIII cт. замочники називали «шлосерами» (замок на німецькій der Schloss). З часом іноземне слово набуло ширшого значення. Так виникла назва «слюсар». Зразки зброї, знарядь праці, різних механізмів (замків, годинників, машин) та інших виробів вражають складністю обробки, ретельністю оздоблення, засвідчуючи, що холодна обробка металу, мистецтво різати метал вручну були поширені ще кілька століть тому. З появою металорізальних верстатів та їх удосконаленням поступово скорочувалися частка ручної праці, бо вона замінювалася працею стругальників, токарів, фрезерувальників, шліфувальників тощо. Та однією з ведучих залишилася професія слюсаря. Як і раніше, цінується праця слюсаря-майстра, від якого вимагається вміння виконувати всі види ручної обробки металів.
Загальна характеристика професії
Слюсар з механоскладальних підприємства чи з інших робіт здійснює зборку машин і механізмів з деталей, отриманих з інших цехів підприємств. Щоб зібрати готовий механізм треба спочатку вивчити креслення, підготувати деталі, потім зібрати окремі вузли, відрегулювати, тобто перевірити правильність взаємодії зібраних деталей і вузлів і, нарешті, провести іспит зібраного виробу. Іноді підгін деталей вимагає прилаштування їхніх розмірів до необхідних. Слюсарю-збирачу приходиться за допомогою спеціальних слюсарних інструментів здійснювати доведення деталей. Припасування деталей вимагає від слюсаря знання властивостей металів і сплавів, а також володіння усіма видами слюсарних робіт, пов'язаних з обробкою деталі. З'єднання деталей у вузли і надалі в конструкції відбувається шляхом запресовування, пайки, зварювання, а також за допомогою болтів, шпонок, різьблення, заклепок і інших способів кріплення в залежності від механізму, що збирається. Наприклад, при зборці корпуса судна слюсарю необхідно користатися молотками різного калібру, зварювальними інструментами, а при збірці радіотехнічної системи - викрутками, паяльником, напилком. У більшості виробництв значна частина складальних робіт автоматизована. Слюсарі високого розряду роблять статичне і динамічне регулювання складних деталей і вузлів, роблять розрахунок зубцюватих зчеплень, виявляють і усувають дефекти збірки, беруть участь у складанні паспорта на вироби, що збираються і випробуються.
Умови роботи
Якщо слюсар задіяний у виробництві, у нього є своє робоче місце із усіма необхідними верстатами й інструментами; для роботи також потрібен спецодяг. Як правило, слюсар працює або у виробничому цеху, або в майстерні, або в лабораторії. Але у випадку коли слюсар бере участь у будівництві будь-яких споруджень (виробничих чи видобувних), його робочим місцем є будівельний майданчик. Також робоче місце може бути не визначено, якщо змістом роботи слюсаря є контроль експлуатації чи ремонт статичних технічних систем. Для здійснення таких робіт слюсарю потрібно мати при собі необхідні інструменти.
Ринок праці
Області застосування, можливі місця роботи: виробничі підприємства, слюсарні ремонтні майстерні; машинобудування, суднобудування, дизайн інтер'єрів і фасадів будинків.
Освітня підготовка:
Потрібна хороша підготовка з фізики (особливо механіки і гідравліки), а також математики і креслення в об'ємі середньої школи.
Медичні обмеження
Робота протипоказана людям із захворюваннями серцево-судинної і дихальної системи; опорно-рухового апарату; алергічними захворюваннями; вираженими дефектами зору і слуху; серйозними нервово-психічними розладами.
Вимоги до індивідуально-психологічних особливостей
Слюсар з механоскладальних робіт повинен мати фізичну витривалість і силу; хороший зір і окомір (лінійний і об'ємний); рухливість, координацію і точність рухів кистей і пальців рук; хорошу образну і оперативну пам'ять; технічний інтелект; високий об'єм і розподіл уваги; спостережливість; терпіння, дисциплінованість і відповідальність.
Перспективи
Перспективи професійного росту і кар'єри: підвищення розряду, заробітної плати, складності виконуваних робіт; можливий адміністративний ріст, підвищення кваліфікації (технікум, інститут), розширення професійних перспектив за рахунок збільшення видів виконуваних робіт, перекваліфікація в родинні професії. Професія користується попитом на ринку праці.
Споріднені професії
Слюсар-монтажник, слюсар-ремонтник.
Коментарi