ВЕРСТАТНИК
Верстатник широкого профілю - це професія, яка поєднує кілька верстатних професій. Процес оволодіння цим комплексом професій потребує глибоких комплексних знань, поступового вивчення загально-технічних дисциплін з переходом до професійної підготовки, потім виробничої діяльності. Предметом виробничої діяльності верстатника широкого профілю є технологія і цілісна система: верстат – пристрій – інструмент – заготовка. Засобом його діяльності є різальні, контрольно-вимірювальні та допоміжні інструменти, технологічне устаткування у вигляді токарних, фрезерних, свердлильних і деяких інших верстатів, пристроїв та технологічних засобів. Суть виробничих завдань, які вирішує робітник – верстатник, зводиться до того, що на основі креслення деталі, заготовки, наявного технологічного процесу, оснастки і верстата виготовити деталь потрібної точності і жорсткості. При цьому він повинен уміти користуватися контрольно-вимірювальними інструментами, виконувати настройку верстата на заданий розмір, налагоджувати інструмент і проводити його заміну.
Коротка історія професії
Спеціальність виникла у зв'язку з необхідністю оперативного виготовлення невеликих партій деталей різної складності для ремонту верстатів і механізмів. Поява більш досконаліших металообробних верстатів тісно пов’язана з організацією підприємств заводського типу. Значний вклад у розвиток верстатобудування вніс відомий механік Нартов А.К. У 30-х роках XVIIIст. він сконструював верстат з механічним супортом.
Починається масовий випуск металорізальних верстатів.
В Україні до 1917 р. верстатобудування фактично не існувало. У 1913 році тут були вироблено тільки 65 металорізальних верстатів.
У 1924 р. в Одесі було організовано виробництво болторізальних, а згодом свердлильних верстатів; з 1926 р. у Лубнах почався випуск токарних верстатів. Організується випуск верстатів – автоматів у Києві, Житомирі, радіально-свердлильних – у Краматорську. І до цього часу ці міста є центрами вітчизняного верстатобудування.
Характер роботи
Професія верстатник широкого профілю поєднує кілька верстатних професій: токар, фрезерувальник, шліфувальник, оператор верстатів з програмним керуванням. Верстатник працює на металообробному виробництві, в ремонтних майстернях, ремонтних цехах різних підприємств. Спеціальність виникла у зв’язку з необхідністю оперативного виготовлення невеликих партій деталей різної складно- сті для ремонту верстатів і механізмів. Верстатник обробляє деталі з металу і інших матеріалів на токарних, фрезерних, свердлувальних і шліфувальних верстатах.
Керуючись кресленням деталі, визначає послідовність її виготовлення. Підбирає необхідні для цього інструменти. Використовує довідники і проводить необхідні розрахунки. Вибирає режим різання, проводить наладку верстата, встановлює інструмент і заготівку, здійснює обробку деталі. Вивіряє за допомогою оптичних приладів розміри деталі і якість її обробки. Використовує ручні інструменти, механічне устаткування (токарні, свердлувальні, фрезерні, шліфувальні верстати) і вимірювальні прилади.
Умови роботи
Верстатник працює у закритому приміщенні, при доброму освітленні, нормальній температурі повітря. Робота двозмінна, режим вільний. Тривалість робочого дня – 8 годин. Робота токаря кваліфікується як праця середньої важкості. Вона добре механізована, виконувати її можуть як чоловіки, так і жінки. Працює токар, в основному, стоячи.
Заробітна плата верстатника залежить від кваліфікації і складності виконуваної роботи. На підприємствах, крім цього, діє система матеріального заохочення: премії за виконання виробничих планів, за хорошу якість продукції, за раціоналізацію і винахідництво.
Ринок праці
Підприємства машинобудівної промисловості, транспортної галузі, будівництва та сільського господарства.
Освітня підготовка
Професію можна здобути у професійно-технічному навчальному закладі.
Медичні обмеження
Робота не рекомендована людям, які страждають на захворювання:
– серцево-судинної системи (пороки серця, серцева недостатність та ін.);
– органів травлення (виразка шлунку, хронічний гастрит та ін.);
– опорно-рухового апарату (хронічний ревматизм, деформації грудної клітки та ін.);
– нервової системи (менінгіт, запаморочення та ін.);
– органів зору (знижена гострота зору та розрізнення кольорів);
– органів слуху (знижена гострота слуху);
– шкіри, з локалізацією на кистях рук (екзема та ін.).
Вимоги до індивідуально-психологічних особливостей:
– фізична сила;
– нормальна гострота зору та слуху;
– точне розрізнення кольорів;
– тонке вміння сприйняти предмет на дотик;
– точний лінійний та об’ємний окомір;
– точна зорово-рухова координація (на рівні рухів обох рук);
– добре просторове уявлення;
– наочно-образне мислення.
Перспективи
Спеціалісти цієї професії завжди користуються попитом. Професія має 2-6 розряди. На експериментальному виробництві верстатникам високої кваліфікації може бути присвоєний 7 і 8 розряди.
Споріднені професії
Токар-універсал, токар-шліфувальник, свердлувальник, фрезерувальник, заточувальник, слюсар-ремонтник.
Коментарi